МОЯ ПОДОРОЖ В ІТАЛІЮ, ТАБІР Baldoni 2009 - Анастасія Постоловська

December 30, 2009

Цього літа мені пощастило приймати участь у молодіжному обміні в Італії, країні наповненій багатою історією, особливим шармом і грацією, емоційними, талановитими і творчими особистостями, прекрасною природою і архітектурою.  Це був надзвичайний відпочинок, хороший досвід, знайомство з новою культурою і з новими людьми, які мені надали позитивний заряд енергії на цілий рік і назавжди залишаться в моєму серці.

 

Загалом в Італії 12 таборів, розкидані по всій країні.  Я потрапила на північ Італії – найбагатшу частину  – Ломбардію. Перший тиждень я перебувала у сім’ї, в невеличкому,  але дуже затишному містечку Галарате, яке розташоване за 30 км від Мілану. Я жила у сім’ї корінного італійця Джоржіо Мартін, який виявився дуже цікавим, емоційним і веселим чоловіком. Він познайомив нас із своїми друзями, влаштовував нам цікаві вечері, поїздки на озера, острови, Мілан, сусідні містечка.   Разом зі мною у сім’ї Джоржіо проживала  також  дівчина з Канади, з якою ми пізніше були разом в одному таборі. Я дуже здружилась з цією життєрадісною, активною дівчиною, ми знайшли дуже багато спільних рис. Як з’ясувалось, вона має українські корені, бо її бабуся з дідом – вихідці з України, а одна з її улюблених страв – борщ.  

Наступні 2 тижні я провела у молодіжному таборі з чудовими людьми з різних країн світу: Канади, США, Данії, Фінляндії, Швеції, Норвегії, Туреччини, Бразилії, Індії, Німеччини, Голландії і України. Ми жили у коледжі у малесенькому містечку Горла Міноре, населення якого складало лише пару тисяч чоловік. Але, зважаючи на насичену програму, ми повертались туди лише на вечерю і ночівлю. Організаторами табору виявились  дуже цікаві особистості. Вони постійно співали, жартували, роповідали нам про колорит їхньої країни, намагались до кожного знайти свій підхід і докладали максимум зусиль, щоб ця подорож стала для нас незабутньою.

  

У перший день нас повезли на екскурсію в Мілан – історичне місто, столицю італійської моди. Ми відвідали стародавній замок Сфорцеско,  багато релігійних місць, які є дуже важливими для жителів Італії.

 

Наступні 4 дні ми провели в Альпах.  Для мене це були найяскравіші враження поїздки . Ми жили в готелі біля підніжжя гір і кожного дня піднімались в гори. Ввечері ми грали в волейбол або футбол, чи просто сиділи розмовляли, насолоджуючись величчю природи. Найвища вершина, яка нам підкорилась,  була висотою 2600 м. Звичайно, ми піднімались на цю висоту за допомогою витягів. На вершинах цих гір завжди лежить сніг, ми мали можливість покидатись сніжками і  повалятись в снігу, в той час як ще кілька годин тому «смажились» під спекотним сонцем. В Альпах надзвичайна природа, краса, яку не можливо передати словами, це з тих випадків, коли «краще 1 раз побачити ніж 100 раз почути».

  Наступні дні нас возили в невеличкі історичні місця Італії: музеї галереї, костели, замки…Також ми відвідали Венецію – одне з найбільш романтичних місць світу. Ми  плавали на гондолах, побували в замку, де знаходяться роботи найвідоміших майстрів світу. Особисто мене дуже вразила стародавня в’язниця, де навіть зараз можна уявити реальне життя стародавніх в’язнів.

Одного дня  для нас була влаштоввана зустріч з професорами Міланського університету, які провели конференцію у вигляді дискусії на тему «Об’єднані нації»  і права людини. Це було дуже цікаво, оскільки кожний з нас мав можливість висловитись на конкретне поставлене питання і можна було порівняти мислення представників різних  національностей та різні менталітети. Також декілька разів ми мали зустріч з «Левами». Ми відвідали свято для неповносправних людей, організоване «Левами» і побували на тренуванні собак для сліпих.

 

Анастасія Постоловська 

 

Please reload

Останні публікації
Please reload

Архів
Please reload

Пошук за мітками
Please reload

Слідкуйте за нами
  • Facebook Basic Square

© 2023 by Lviv Lions.

  • Facebook App Icon